Курсовая работа: Факторингові операції в діяльності комерційних банків

Факторингові операції є важливим інструментом фінансування для підприємств, що дозволяє їм отримувати ліквідність, не чекаючи на погашення дебіторської заборгованості. Це особливо актуально в умовах швидко змінюваного ринкового середовища, де компанії постійно стикаються з проблемами касових розривів. Комерційні банки, виступаючи посередниками у цих операціях, надають підприємствам можливість реалізувати свої вимоги до дебіторів не виходячи на ринок, за що вони отримують комісію.

Основною метою факторингових операцій є забезпечення підприємствам необхідних фінансових ресурсів. Через укладення договору факторингові компанії беруть на себе ризики, пов'язані з неплатоспроможністю дебіторів, що, в свою чергу, знижує фінансове навантаження на підприємства. Банки, в свою чергу, можуть отримувати прибуток від процентних ставок та комісійних зборів, а також мають можливість оцінювати кредитоспроможність своїх клієнтів.

Факторингові послуги можуть бути як безрегресними, так і регресними. У безрегресній моделі ризик неплатежу несе факторингова компанія, тоді як у регресній схемі підприємство зобов'язується повернути кошти банку у разі неплатоспроможності дебітора. Це надає підприємствам певну гнучкість у виборі формату співпраці.

Додатковою перевагою факторингу є можливість отримання аналітичної інформації про дебіторів, що дозволяє підприємству судити про їх фінансову стабільність. Тож, факторингові операції не тільки підвищують ліквідність бізнесу, але й відіграють значну роль у стратегічному плануванні.

В Україні факторингові послуги почали активно розвиватися на початку 2000-х років. Зі збільшенням числа малих та середніх підприємств, які шукають альтернативні джерела фінансування, їх попит на факторингові послуги також зростає. Таким чином, у сучасних умовах факторингові операції стають одним із ключових аспектів діяльності комерційних банків, що сприяє стабільності фінансового сектору в цілому.