Вчинення злочину, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України, охоплює кілька стадій, які активно вивчають правознавці та фахівці в галузі кримінального права. Першою стадією є підготовка до вчинення шахрайства, що зокрема включає в себе розробку та реалізацію плану, пошук можливих жертв і аналіз середовища, в якому можуть бути вчинені правопорушення. На цій стадії злочинець лише замислюється над вчиненням злочину, що може включати збори інформації та налагодження контактів.
Другою стадією є безпосереднє вчинення злочину, яке може мати різні форми – від маніпуляцій з документами до обману людей через інтернет чи телефон. У цьому випадку злочинець активно реалізує свій план, взаємодіючи з жертвою, вводячи її в оману та переконуючи у своїй добросовісності. Важливо пам'ятати, що шахрайство є деліктом, відзначеним умислом, що означає, що злочинець свідомо обирає свій шлях, усвідомлюючи наслідки своїх дій.
Третя стадія охоплює стадію наслідків, коли злочинець отримує неправомірну вигоду, а жертва страждає від матеріальних чи моральних втрат. Важливо підкреслити, що збитки можуть бути як у грошовій формі, так і у вигляді інших ресурсів. У результаті вчиненого шахрайства потерпілий може втратити не лише фінанси, а й довіру до людей у цілому, що призводить до соціальних наслідків.
Слід також звернути увагу на стадію підготовки до кримінальної відповідальності, яка може настати після виявлення злочину. Правоохоронні органи проводять розслідування, збирають докази та намагаються затримати злочинця. У випадку, якщо особа буде визнана винною, вона може понести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність, що залежить від тяжкості вчиненого діяння.
Таким чином, весь процес вчинення злочину, передбаченого статтею 190 КК України, є складним багатогранним явищем, яке включає не лише сам факт обману, а й підготовку, виконання і наслідки дій зловмисника. Аналіз цих стадій є ключем до розуміння механізмів шахрайства та розробки ефективних заходів для його запобігання.