Задание:
В кінці XVIII – на початку XX століття на західноукраїнських землях відзначалося активне національно-культурне відродження, що стало важливим етапом у формуванні української національної свідомості. Цей період характерний значними змінами в культурному, соціальному та політичному житті, які зумовлені численними історичними чинниками, такими як поділи Польщі, австрійська влада і вплив європейських ідей.
Однією з основних тенденцій цього часу стало відновлення української мови та літератури. З'явилися перші літературні товариства, які сприяли розвитку українського письменства. Виникнення перших українських газет і журналів, таких як "Зоря Галицька" та "Мета", відіграло важливу роль у популяризації національної ідеї. Письменники і поети, такі як Іван Франко та Леся Українка, сформували нові художні напрямки, що закріпило за українською культурою місце в загальноєвропейському контексті.
Також важливими стали активні соціально-політичні рухи, спрямовані на захист прав українців перед різними аспектами централізованої влади. Національні свята, фольклорні свята, збереження звичаїв і традицій сприяли зміцненню зв'язків між різними поколіннями, підкреслюючи ідентичність українського народу. У цей час багато уваги приділялося освіті, що стало основою для формування нових поколінь свідомих українців.
Не менш значущим було формування нових суспільних організацій. Громадські організації, такі як "Просвіта", діяли з метою підвищення рівня освіти та культури серед населення, що ще більше підсилювало національні настрої. Це відродження стало основою для подальших політичних зрушень, що знайшли свій вияв у діяльності Української Народної Республіки у 1917 році.
Отже, етап національно-культурного відродження на західноукраїнських землях в кінці XVIII – на початку XX століття став важливим імпульсом для формування української ідентичності та національної свідомості, запроваджуючи нові можливості для культурного та соціального розвитку.