Задание:
На початку XX століття Наддніпрянська Україна стала ареною значних політичних змін, які зумовили утворення нових політичних партій. Цей період відзначався стрімким розвитком національної свідомості та критично важливими зрушеннями в соціально-економічному житті. Політичні рухи, що почали активізуватися, відображали зростаюче прагнення українського народу до самовизначення та автономії.
У 1900 році була заснована Українська Radical Party, що зосередилася на соціальних питаннях, а також представила інтереси селянства. Її створення відкрило шлях для формування інших партій, таких як Українська Соціал-Демократична Робітнича партія, що прагнула об'єднати робітничий клас і підтримати ідеї соціалізму в контексті українських національних інтересів.
Окремої уваги заслуговує Українська Народна Партія, яка з’явилася на етапі розпаду Російської імперії. Вона проводила активну пропаганду ідей автономії України, підкреслюючи важливість національної ідентичності та культури. Політика цих партій також відзначалася залученням широких мас населення: проводилися з'їзди, мітинги, культурні заходи, що стали платформою для обговорення національних питань.
Конфлікти між українськими партіями, а також з більшовиками і російськими монархістами, згодом призвели до революційних подій 1917 року, коли виникла необхідність у спільних діях для досягнення автономії. Протягом цього часу партії намагалися консолідувати свої зусилля і сформулювати єдину політичну платформу для захисту інтересів українців. Таким чином, формування українських політичних партій під час цих важливих історичних зламів стало ключовим фактором у боротьбі за національні права та свободи. Цей досвід засвідчив, що політична організація та активність були надзвичайно важливими для розвитку української ідентичності на початку ХХ століття.