Курсовая работа: Творчість Г.С Сковороди в порівнянні з Європейським бароко та її вплив на філософські погляди українських мислителів

Григорій Сковорода є однією з найважливіших постатей української філософії та літератури, чиї ідеї активно взаємодіють зі світовими культурними течіями, зокрема з європейським бароко. Його творчість, насичена глибокими філософськими роздумами, пов'язана з пошуками істини, сенсу життя та щастя. Сковорода сповнений духу бароко, зокрема в його увазі до контрастів – внутрішнього і зовнішнього світу, духовного і матеріального, розуму та почуттів.

Відзначаючи вплив барокових традицій, Сковорода підкреслює важливість індивідуального досвіду і самопізнання. У його творах відображено складність людських переживань, серйозні запитання про природу істини та місце людини у світі, що співзвучне з бароковими ідеями про скороминущість життя. Теми мимовільної духовної боротьби, нелегкий шлях до самопізнання та пошук вищого сенсу явні паралелі з бароковими філософськими концепціями.

Філософські погляди Сковороди, зокрема концепція "сродної праці", мали значний вплив на наступні покоління українських мислителів. Він закликав до внутрішньої бірюзи та жизнеприйняття, що стало основою для розвитку українського ідеалізму. Такі думки, як осягання себе через працю та розуміння місця у світі, стали основою для формування національної ідентичності.

У цю епоху, коли культура України зазнавала впливу європейських ідей, творчість Сковороди постала як відображення боротьби між традиційними цінностями та новими запитаннями сучасності. Його геніальна команда поєднує в собі риси та ідеї, які продовжують жити в українській філософії, запрошуючи до діалогу про природу людського існування і сенсу буття в ширшому європейському контексті. Справжньою спадщиною Сковороди є його спроби збалансувати духовний і матеріальний світи, що залишається актуальним у сучасній філософії.