Курсовая работа: Творчість І.Я. Франка

Творчість одного з найзначніших українських письменників, Івана Яковича Франка, вражає своєю багатогранністю та глибиною. Франко був не лише поетом і прозаїком, але й есеїстом, драматургом та критиком. Його літературна спадщина є яскравим прикладом українського ренесансу, адже він досліджував не тільки національні, а й універсальні теми людського буття.

Поезія Франка пронизана філософськими роздумами й соціальною критикою. Його вірші намагаються відобразити не лише індивідуальні переживання, а й громадські проблеми, що хвилювали українців того часу. Знаковими є ті твори, де автор звертається до теми боротьби за національну ідентичність, свободу і справедливість. Наприклад, у вірші "Лелія" Франко змальовує образи, що наповнені метафоричністю, закликаючи читача замислитися над цінностями життя.

Прозова творчість автора, зокрема повісті та романи, присвячують увагу соціальним проблемам, психології персонажів, а також їхній внутрішній боротьбі. Роман "Борислав сміється" вражає не лише динамікою сюжету, але й глибоким розумінням соціальних реалій того часу, а також дотепними характеристиками персонажів. Критичні статті Франка, в яких він аналізує сучасну літературу, допомагають зрозуміти його світогляд та художні принципи.

Драматургія Франка, хоч і не така популярна, також заслуговує уваги. У своїх п’єсах він порушує питання стосунків між людиною і суспільством, висловлюючи тривогу за долю українського народу в умовах соціального гноблення. Його творчість була невід’ємною частиною культурного процесу, що відбувався в України на рубежі XIX-XX століть.

Літературна спадщина Франка залишається актуальною й сьогодні. Його мужність, дух боротьби та зневага до несправедливості надихають нові покоління українців постійно працювати над собою, зберігати пам’ять про своє коріння і прагнути до кращого майбутнього. Створені ним твори зберігають своє значення у контексті сучасності, допомагаючи глибше зрозуміти національний характер та ідентичність українського народу.