Курсовая работа: Антипросвітницький складник повісті-казки Е.Т.А. Гофмана 'Малюк Цахес на прізвисько Циннобер'

Е.Т.А. Гофман в своїй повісті 'Малюк Цахес на прізвисько Циннобер' майстерно поєднує елементи казки та філософської притчі, порушуючи питання про природу знання і просвітництва. На перший погляд, це створення здається легким і ігривим, проте в основі лежить глибока критика суспільних норм, що панують у добу Просвітництва. Гофман постає як автор, що піддає сумніву ідеали прогресу та раціоналізму, висвітлюючи теми ілюзій, маніпуляцій та фальші.

Головний персонаж, Цахес, володіє лише зовнішньою привабливістю, будучи позбавленим справжніх добродіянь. Його успіхи в житті пояснюються не знанням або моральними якостями, а магічною підтримкою, яка перетворює його на центр уваги. Цей аспект особистісного розвитку Цахеса символізує ідею про те, що фальшиві цінності можуть стати домінуючими в суспільстві.

В повісті підкреслюється, що справжнє знання і мудрість часто залишаються в тіні, в той час як поверхневі якості підносяться на п'єдестал. Тут Гофман вдало іронізує над суспільними нормами, що ставлять на перше місце не людські чесноти, а зовнішню привабливість і матеріальний успіх. Ця динаміка відображає глибоку деструктивність антипросвітницького компонента, що проявляється у відображенні цінностей тогочасної епохи.

Творча робота Гофмана це не лише казкова історія, а й політичний коментар, що ставить під сумнів дійсність прогресу і наукового розвитку. У ситуації, коли справжнє просвітництво стає жертвою ілюзій, читачі запрошуються до роздумів над своїми уявленнями про знання, істину і мораль. Таким чином, 'Малюк Цахес на прізвисько Циннобер' стає своєрідним дзеркалом, в якому відображається невидима боротьба між істинною мудрістю та фальшивими цінностями.